Ми у ЗМІ

Ціни ж на м’ясо протягом червня, за очікуваннями Інституту, будуть нестабільними й перебуватимуть в постійному русі. Причина – знову ж таки, війна.

У червні 2023 року збережеться тенденція коливання роздрібних цін на основні види м’яса. Основною причиною цьому є війна та зумовлена нею нестабільна ситуація в країні.

При цьому там нагадали: з початку січня по кінець травня 2023 року ціни практично на всі на основні види м’яса зросли, так:

• курятина – філе, стегна та гомілки – здорожчала на 7,4 – 15,2%;
• свинина – грудинка, ребра, підчеревина та лопатка – на 5,2 – 14,6 %. А ошийок – взагалі на 22,5%.

Втім, зауважують науковці, конкретно в травні ціни загальмувались. Так, найбільше здорожчали курячі гомілки – на 6,9%, до 81,95 гривні за кілограм. Що, пояснюється, обумовлено травневими святами, "які традиційно відзначають відкриттям сезону пікніків та виїздами на природу".

Джерело: 24 канал

Про погодний фактор зазначають і науковці. Зокрема, академік НААН, заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов акцентує, що «погіршення погодних умов поруч з іншими чинниками може призводити до стрімкого росту цін, така ситуація склалася на ринку цукру, ціна на який продовжує зростати».

За його словами, крім того, протягом кількох років прогнозується подорожчання паливно-енергетичних ресурсів і логістики, що також не сприятиме зменшенню цін.

У 2022 році порівняно з 2021-м середні ціни реалізації на зернові та зернобобові культури, на відміну від продуктів їх переробки, майже не змінились, зазначають в Інституті аграрної економіки. Вони збільшились лише на 1,8 % — з 6296,1 до 6406,3 грн/т.

Читати далі:

Дешевих овочів не буде до літа

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, розширення вітчизняної пропозиції на овочевому ринку відбудеться в сезон урожаю овочів відкритого ґрунту. Оскільки Херсонська область все ще в зоні бойових дій, сезон раннього врожаю розпочнеться із запізненням.

А от що стосується фруктів, то на ринку плодів обсяги продаж помітно збільшаться у другій декаді червня внаслідок розширення вітчизняного урожаю ягід суниці та кісточкових плодів.

Читати далі:

Яйця подешевшають

Світлана Пашко резюмує, що період максимального попиту на курячі яйця вже пройшов. Тож традиційно після Великодня починається поступове зниження цін на яйця через зменшення попиту і збільшення їх пропозиції.

Це пов’язано з приходом на ринок продукції приватних господарств, які виробляють приблизно половину всього обсягу яєць в Україні, пояснює науковиця.

Читати далі:

Ціна м'яса

Як і прогнозували науковці Інституту аграрної економіки, в останній декаді квітня 2023 року порівняно з відповідним періодом лютого 2023 року відбулося здорожчання основних видів м’яса – яловичини, свинини та курятини.

• Якщо ціни на яловичину – гуляш та ребра, а також на курятину – стегна, гомілки та філе – зросли на 2,5–6,7%, то свинина стала дорожчою на 11,4–23,2%.
• Це зумовлено підвищеним попитом напередодні та в період Великодніх свят.
• Найбільше здорожчання свинини, пояснюється тим, що страви зі свинини є традиційними на Великодньому столі.

  Читати далі:

"В І кварталі 2023 року на вітчизняному ринку молока спостерігалось цінове "затишшя" — ціна залишалась стабільно високою, оскільки сформувалась на позитивних експортних очікуваннях жовтня-листопада 2022 року", — повідомив науковий співробітник Інституту аграрної економіки Леонід Тулуш.

За його спостереженнями, вже на початку 2023 року цінова ситуація по молоку стала змінюватись не на користь вітчизняних молоко-переробників. Наприклад, вартість молока у прибалтійський країнах (Литві, Латвії) стрімко знижувалася і наблизилася до рівня цін в Україні.

Джерело: TELEGRAF

Труднощі воєнного часу

«Насамперед є проблеми з досвідченими механізаторськими кадрами, адже частина з них нині перебуває в лавах захисників Вітчизни. У деокупованих регіонах не вистачає технічних засобів, які знищили чи вивезли окупанти. У всій країні відчутний дефіцит добрив та насіння окремих культур. На тлі мінімального фінансового забезпечення кампанії відбувається зростання цін на всі матеріально-технічні ресурси. Проте посівна вже триває на всіх територіях, де це можливо», — зазначає заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» — виконавчого директора Північного міжрегіонального наукового центру НААН, доктор економічних наук Олександр Нечипоренко.

Читати далі:

Завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики ННЦ «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш вказує, що відповідна фінансова підтримка сфокусована переважно на невеликих фермерських господарствах, і генерованих подібними програмами обсягів фінансових ресурсів недостатньо для повноцінного відновлення сільгоспдіяльності агровиробників — насамперед тих, які функціонують на постраждалих від війни територіях.

У цьому контексті уряду в цілому та Мінагрополітики зокрема необхідно докладати більше зусиль для відновлення дії функціонуючих до російського вторгнення програм державної підтримки сільгосптоваровиробників та запровадження нових інструментів фінансового забезпечення аграріїв. Зокрема, варто відновити практику форвардних закупівель, які можуть стати ефективним інструментом фінансового забезпечення проведення весняно-польових робіт.

Джерело: AgroPortal

За словами  вченого секретаря Національного наукового центру  «Інститут аграрної економіки», члена-кореспондента НААН Олександра Шпикуляка, проєкт закону не враховує інституційних особливостей організації та функціонування підприємств різних форм господарювання в аграрному секторі економіки.

«Документ передбачає зобов’язати всі суб’єкти підприємницької діяльності до перетворення у господарські товариства, тобто корпоративні структури. А світовий досвід доводить домінування в сільському господарстві індивідуально-сімейних форм господарювання. У визначеннях видів  підприємницьких структур немає поняття «фермерські господарства» (ст. 3) як організаційної форми підприємства», — зазначає він.

Читати далі:

Олександр Нечипоренко, заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", виконавчий директор Північного міжрегіонального наукового центру НААН підтверджує, що на деокупованих територіях провести повноцінну посівну не буде можливості ще не один рік.

Експерт посилається на попередні оцінки Державної служби України з надзвичайних ситуацій, відповідно до яких станом на жовтень 2022 року близько 1,7 млн га української землі були забруднені вибухонебезпечними предметами та мінами, а розмінування такої території потребуватиме щонайменше 10 років.

Але міни — не єдина проблема. Адже за словами Олександра Нечипоренка в місцях падіння боєприпасів відмічається значне забруднення ґрунтів важкими металами — кадмієм, свинцем та ін. Відповідно, екологічний стан понівечених війною українських земель ще довгі роки не дозволить повноцінно використовувати їх для вирощування сільгоспкультур.

Джерело: ФОКУС